мова
ウクライナ語
編集語源
編集古東スラヴ語 мълва (mŭlva) < スラヴ祖語 *mъlva
同系語
編集発音
編集名詞
編集мо́ва (móva) 女性 非有生 (生格 мо́ви, 複数主格 мо́ви, 複数生格 мов, 形容詞 мо́вний)
- 言語。
- 1955, Панас Мирний, V, 314:
- Найбі́льше і найдоро́жче добро́ в ко́жного наро́ду — це його́ мо́ва.
- Najbílʹše i najdoróžče dobró v kóžnoho naródu — ce johó móva.
- 全ての国において最も偉大で価値のあるもの — それは言語です。
- 1955, Панас Мирний, V, 314:
- (文法) 話法。
格変化
編集мо́ва の格変化 (不活動体 hard fem-form a型アクセント)
派生語
編集- розмо́ва 女性 (rozmóva)
- розмо́вити (rozmóvyty)
- розмовля́ти (rozmovljáty)
- розмо́вити (rozmóvyty)
- вимо́ва 女性 (vymóva)
連語
編集- вести́ мо́ву (vestý móvu)
- го́стрий на мо́ву (hóstryj na móvu)
- езо́пова мо́ва / езо́півська мо́ва (ezópova móva / ezópivsʹka móva)
- і́нша мо́ва (ínša móva)
- ме́ртва мо́ва (mértva móva)
- мо́ва коро́тка (móva korótka)
- не мо́же бу́ти й мо́ви / не могло бу́ти й мо́ви (ne móže búty j móvy / ne mohlo búty j móvy)
- непряма́ мо́ва (neprjamá móva)
- на́че відняла́ся мо́ва (náče vidnjalásja móva)
- пряма́ мо́ва (prjamá móva)
- спі́льна мо́ва (spílʹna móva)
- ті́льки й мо́ви (tílʹky j móvy)
参考文献
編集- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мова”, in Словник української мови: в 11 томах [ウクライナ語辞書: 全11巻], キエフ: Naukova Dumka
- мова in Горох (Словозміна) [Horokh (Inflection)] (ウクライナ語)
ベラルーシ語
編集語源
編集古東スラヴ語 мълва (mŭlva) < スラヴ祖語 *mъlva
同系語
編集発音
編集名詞
編集мо́ва (móva) 女性 非有生 (生格 мо́вы, 複数主格 мо́вы, 複数生格 моў, 形容詞 мо́ўны)
- 言語。
- белару́ская мо́ва ― bjelarúskaja móva ― ベラルーシ語
- (文法) 話法。
格変化
編集мо́ва の格変化 (inan hard fem-form accent-a)
派生語
編集- мовазна́ўства 中性 (movaznáŭstva)
- размо́ва 女性 (razmóva)
- размо́віць (razmóvicʹ)
- размаўля́ць (razmaŭljácʹ)
- размо́віць (razmóvicʹ)
参考文献
編集- “мова” in Belarusian-Russian dictionaries and Belarusian dictionaries at slounik.org
ロシア語
編集語源
編集発音
編集名詞
編集мо́ва • (móva) 女性 非有生 (生格 мо́вы, 複数主格 мо́вы, 複数生格 мов)
格変化
編集類義語
編集- (語義1): украи́нский язы́к 男性 (ukraínskij jazýk)
- (語義2): белору́сский язы́к 男性 (belorússkij jazýk)
上位語
編集- (語義1, 2): язы́к 男性 (jazýk)