знати

ウクライナ語

語源

古ウクライナ語 знати (znati) < 古東スラヴ語 знати (znati) < スラヴ祖語 *znati < 印欧祖語 *ǵneh₃-

発音

IPA^(?): [ˈznɑte]
音声 (ファイル)

動詞

зна́ти (znáty) 不完了体 (完了体 зазна́ти)

知（し）る。

зна́ти, знать の活用 (1a型, 不完了体, 他動詞)

補足: 分詞の格変化はそれぞれの項目を参照してください。副分詞は不変化です。
不完了体
不定形	зна́ти, знать znáty, znatʹ
分詞	現在	過去
能動分詞	знаючий znajučyj	—
受動分詞	—	зна́ний znányj 非人称: зна́но znáno
副分詞	зна́ючи znájučy	зна́вши znávšy
	現在	未来
一人称単数 я	зна́ю znáju	бу́ду зна́ти, бу́ду зна́ть, зна́тиму búdu znáty, búdu znátʹ, znátymu
二人称単数 ти	зна́єш znáješ	бу́деш зна́ти, бу́деш зна́ть, зна́тимеш búdeš znáty, búdeš znátʹ, znátymeš
三人称単数 він / вона / воно	зна́є znáje	бу́де зна́ти, бу́де зна́ть, зна́тиме búde znáty, búde znátʹ, znátyme
一人称複数 ми	зна́єм, зна́ємо znájem, znájemo	бу́демо зна́ти, бу́демо зна́ть, зна́тимемо, зна́тимем búdemo znáty, búdemo znátʹ, znátymemo, znátymem
二人称複数 ви	зна́єте znájete	бу́дете зна́ти, бу́дете зна́ть, зна́тимете búdete znáty, búdete znátʹ, znátymete
三人称複数 вони	зна́ють znájutʹ	бу́дуть зна́ти, бу́дуть зна́ть, зна́тимуть búdutʹ znáty, búdutʹ znátʹ, znátymutʹ
命令法	単数	複数
一人称	—	зна́ймо znájmo
二人称	знай znaj	зна́йте znájte
過去	単数	複数 ми / ви / вони
男性 я / ти / він	знав znav	зна́ли znály
女性 я / ти / вона	зна́ла znála
中性 воно	зна́ло ználo

派生語

знання́ 中性 (znannjá)
зна́тися 不完了体 (znátysja)
визнава́ти 不完了体 (vyznaváty), ви́знати 完了体 (význaty)
впізнава́ти 不完了体 (vpiznaváty), впізна́ти 完了体 (vpiznáty)
дізнава́тися 不完了体 (diznavátysja), дізна́тися 完了体 (diznátysja)
зізнава́тися 不完了体 (ziznavátysja), зізна́тися 完了体 (ziznátysja)
зазнава́ти 不完了体 (zaznaváty), зазна́ти 完了体 (zaznáty)
розпізнава́ти 不完了体 (rozpiznaváty), розпізна́ти 完了体 (rozpiznáty)
пізнава́ти 不完了体 (piznaváty), пізна́ти 完了体 (piznáty)

古代教会スラヴ語

語源

スラヴ祖語 *znati < 印欧祖語 *ǵneh₃-

動詞

знати (znati) 不完了体

知（し）る。

знати (znati) の現在時制

👤 単数

👥 双数

👤👥👥 複数

азъ (azŭ)

тꙑ (ty)

тъ (tŭ)

вѣ (vě)

ва (va)

та (ta)

мꙑ (my)

вꙑ (vy)

ти (ti)

знаѭ (znajǫ)

знаѥши (znaješi)

знаѥтъ (znajetŭ)

знаѥвѣ (znajevě)

знаѥта (znajeta)

знаѥте (znajete)

знаѥмъ (znajemŭ)

знаѥте (znajete)

знаѭтъ (znajǫtŭ)

類義語

вѣдѣти (věděti)

派生語

знакъ (znakŭ)
знамѧ (znamę)
знаньство (znanĭstvo)
познавати (poznavati)
познание (poznanie)
познати (poznati)
богопознание (bogopoznanie)

古東スラヴ語

語源

スラヴ祖語 *znati

発音

(9世紀頃) IPA^(?): /ˈznɑti/
(11世紀頃) IPA^(?): /ˈznatʲi/
(13世紀頃) IPA^(?): /ˈznatʲi/
分綴: зна‧ти

動詞

знати (znati) 不完了体

(他動詞) 知（し）る。

знати の活用(III型)

現在能動分詞		現在受動分詞	過去能動分詞	過去受動分詞
		単数	双数	複数
現在	1人称	знаѭ znajǫ	знаевѣ znaevě	знаемъ znaemŭ
	2人称	знаеши znaeši	знаета znaeta	знаете znaete
	3人称	знаеть znaetĭ	знаета znaeta	знаѭть znajǫtĭ
アオリスト	1人称	знахъ znaxŭ	знаховѣ znaxově	знахомъ znaxomŭ
	2人称	зна zna	знаста znasta	знасте znaste
	3人称	зна zna	знаста znasta	знаша znaša
不完了	1人称	знахъ znaxŭ	знаховѣ znaxově	знахомъ znaxomŭ
	2人称	знаше znaše	знаста znasta	знасте znaste
	3人称	знаше znaše	знаста znasta	знахѫ, знахѫть znaxǫ, znaxǫtĭ
命令法		знаи znai	знаита znaita	знаите znaite
勧奨法		— —	знаивѣ znaivě	знаимъ znaimŭ
знаѧ znaę		знаемъ znaemŭ	знавъ znavŭ	знатъ znatŭ
L分詞		不定形	Supine
зналъ znalŭ		знати znati	знатъ znatŭ

諸言語への影響

古ルーシ語: зна́ти (зна́ти)
- ウクライナ語: зна́ти (znáty)
- ベラルーシ語: знаць (znacʹ)
- ルシン語: зна́ти (znáty)
ロシア語: знать (znatʹ)

セルビア・クロアチア語

語源

スラヴ祖語 *znati < 印欧祖語 *ǵneh₃-

発音

IPA(?): /znâti/
分綴: зна‧ти

動詞

зна̏ти 不完了体 (ラテン文字 znȁti)

(自他動詞) 知（し）る。
(他動詞, 秘密に) 通じている。
(他動詞, 技術を) 習熟している。

знати の活用

不定形: знати		現在分詞: зна̏јӯћи / зна́дӯћи		過去分詞: —		動名詞: —
数		単数			複数
人称		一人称	二人称	三人称	一人称	二人称	三人称
活用形		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
現在形		знам / знадем	знаш / знадеш	зна / знаде	знамо / знадемо	знате / знадете	знају / знаду
未来形	第一未来形	знат ћу¹ знаћу	знат ћеш¹ знаћеш	знат ће¹ знаће	знат ћемо¹ знаћемо	знат ћете¹ знаћете	знат ће¹ знаће
未来形	第二未来形	бу̏де̄м знао²	бу̏де̄ш знао²	бу̏де̄ знао²	бу̏де̄мо знали²	бу̏де̄те знали²	бу̏дӯ знали²
過去形	完了相	знао сам²	знао си²	знао је²	знали смо²	знали сте²	знали су²
	過去完了相³	био сам знао²	био си знао²	био је знао²	били смо знали²	били сте знали²	били су знали²
	未完了相	знах	знаше	знаше	знасмо	знасте	знаху
第一条件法		знао бих²	знао би²	знао би²	знали бисмо²	знали бисте²	знали би²
第二条件法⁴		био бих знао²	био би знао²	био би знао²	били бисмо знали²	били бисте знали²	били би знали²
命令法		—	знај	—	знајмо	знајте	—
能動過去分詞		знао 男性 / знала 女性 / знало 中性			знали 男性 / знале 女性 / знала 中性
受動過去分詞		знан 男性 / знана 女性 / знано 中性			знани 男性 / знане 女性 / знана 中性
¹ クロアチア語の綴り: その他の方言では不定形の接尾辞を省略し、接語をつなげる。 ² いずれも男性形。主語が女性形か中性形の場合、能動過去分詞 (性によって異なる) と補助動詞を、それぞれ組み合わせて用いる。 ³ 口語ではしばしば完了相に置き換えられる。つまり、補助動詞 biti「〜である」は省略される。 ⁴ 口語ではしばしば第一条件法に置き換えられる。つまり、補助動詞 biti「〜である」は省略される。 * 注: 近年、多くの方言では、アオリスト相と未完了相は廃れたため、公式の場と口語の両方で過去完了相に置き換えられる。

派生語

ルシン語

語源

古東スラヴ語 знати (znati) < スラヴ祖語 *znati < 印欧祖語 *ǵneh₃-

動詞

зна́ти • (znáty)

知（し）る。

ロシア語

発音

IPA^(?): [ˈznatʲɪ]

名詞

зна́ти • (znáti) 女性非有生

знать (znatʹ)の単数生格。
знать (znatʹ)の単数与格。
знать (znatʹ)の単数前置格。